11 листопада 2026 р. відбулося урочисте відкриття ювілейної міжнародної наукової конференції, присвяченої 105-річчю Українського Вільного Університету – єдиного в світі українського закладу вищої освіти в екзилі, що понад століття залишається непохитним осередком вільної української науки, ідентичності та інтелектуального спротиву.
Із вітальним словом до учасників та гостей конференції звернулася ректорка Українського Вільного Університету, професорка психології Лариса Дідковська. Захід розпочався з хвилини глибокої вдячності Збройним Силам України, які виборюють незалежність нашої держави та дають можливість продовжувати наукову місію, а також з ушанування пам’яті батьків-засновників і всіх поколінь професорів та студентів, які творили славетну історію УВУ.
Пленарне засідання об’єднало ґрунтовні доповіді, що висвітлили шлях університету від віденських кав’ярень 1921 року до його сучасної ролі хаба міжнародної підтримки України у Європі:
• Лариса Дідковська (ректорка УВУ, професорка психології) у доповіді «105 років легендарної історії УВУ як простору української ідентичності, свободи, науки та життєстійкості» підкреслила, що УВУ завжди рухався з «вітром в обличчя» – крізь табори переміщених осіб, еміграцію та воєнні лихоліття. Вона наголосила: якщо імперська агресія позбавила українців території, вона не змогла позбавити нас інтелектуального генофонду. Ректорка відзначила феноменальну життєстійкість університету та внесок усієї його професорсько-викладацької колегії, адміністративної команди та студентства. Під час засідання також було презентовано унікальний відеофільм, створений на основі архівних матеріалів за допомогою сучасних цифрових технологій.
• Роман Тютенко (доктор історії, науковий референт УВУ) у виступі «Науково-освітня діяльність УВУ Відень-Прага-Мюнхен: традиції, трансформації, сучасність» детально висвітлив три ключові етапи інституційного поступу закладу. Він розповів про віденські витоки (1921) та створення закоріненого на ідеї свободи університету, «золоту добу» у Празі завдяки підтримці уряду Томаша Масарика, складну евакуацію 1945 року вагоном до Баварії та друге народження закладу в Мюнхені, що стало справжнім подвигом збереження академічної спадщини в період радянської окупації України.
• Роман Яремко (доктор габілітований, керівник Центру іноземних мов і додаткових кваліфікацій Університету м. Ульм, доцент УВУ) представив доповідь «Український Вільний Університет у контексті історичних трансформацій України». Спікер проаналізував, як змінювалася місія УВУ залежно від геополітичного становища: від осередку збереження вільної науки у часи відсутності державності – до інтеграційного мосту між Україною та Європою після 1991 року, і зрештою – до інституції академічної солідарності та публічної дипломатії після повномасштабного вторгнення 2022 року.
• Алла Атаманенко (докторка історичних наук, професорка НаУОА, директорка Інституту досліджень української діаспори ім. проф. Любомира Винара) у доповіді «Український Вільний Університет як осередок підтримки України в Німеччині (202-2026)» розкрила трансформацію закладу у багатофункціональний хаб. Вона відзначила розширення прикладних досліджень для потреб воєнної України (вступ до ЄС, збереження спадщини), деколонізацію українознавчих студій у німецькому академічному просторі, а також важливі гуманітарні та психосоціальні проєкти (допомога вимушеним переселенцям через Hilfscentrum UFU, проєкт «Грунт», підтримка матерів з дітьми та реабілітація воєнних травм).
• Галина Клинова-Дацюк (кандидатка історичних наук, доцентка НУВГП) проаналізувала «Видавничу спадщину Українського Вільного Університету як чинник збереження української наукової традиції». Дослідниця звернула увагу на фундаментальний доробок УВУ (понад 650 видрукуваних одиниць за його історію), зокрема навчальні скрипти періоду таборів переміщених осіб (DP), «Науковий Збірник УВУ», «Наукові Записки», німецькомовні видання для популяризації україністики на Заході та вагомі монографічні серії.
Особливим зворушливим моментом завершення пленарної частини став перегляд короткого архівного фільму 1963 року із фондів УВУ, який дозволив присутнім наочно доторкнутися до живої історії та атмосферних сторінок діяльності університету в Мюнхені.
Після пленарного засідання та сесії запитань й обговорень учасники конференції долучаються до історичної мандрівки місцями діяльності УВУ у Мюнхені, а вже завтра конференція продовжить свою роботу у форматі 6 наукових секцій та окремої секції молодих дослідників.
Український Вільний Університет вистояв понад століття, бо був збудований на твердому фундаменті правди, свободи та науки. Продовжуємо тримати наш академічний фронт разом!
Автор допису: доктор УВУ Лілія Бондаренко
