Подіумна дискусія "Травма, мовчання та пошуки однієї історії"

Поділитися
Подіумна дискусія "Травма, мовчання та пошуки однієї історії"

12 березня в рамках Зимової школи українознавства відбулася подіумна дискусія з професором УВУ Александром Кратохвілем та докторкою Запорізького національного університету Наталією Горбач на тему «Травма, мовчання та пошуки однієї історії».

Оскільки захід відбувся у стінах партнера УВУ, Мюнхенського університету Людвіґа-Максиміліана, своїм вступним словом привітав присутніх професор Славістики Ульріх Шваєр. Розпочала свою доповідь Наталія Горбач словами про важливість прийому мовчання в мистецтві. Серед невербальних засобів, за словами дослідниці, мовчання займає третє місце за значимістю після сліз і посмішки. Воно дає можливість проговорити те, що не було сказане словами. Серед митців, що застосовували цей прийом, були Вадим Сідур – в скульптурі, Павло Фішель – в образотворчому мистецтві, Клаус Стайнек – в кіномистецтві, Р.Іванничук, М.Матіос – в літературі.

Другу частину заходу відкрив своєю доповіддю професор Александр Кратохвіль. Його доклад «Auf den Spuren des Stalkers. Die Zone als Ort kollektiver Erinnerung» апелював до спогадів про Чорнобиль як знакової трагедії в історії не лише українців, але й усього людства. Дослідник згадав різні контексти та інтерпретації катастрофи в літературі та мистецтві загалом. Значення Чорнобиля виходить далеко за межі звичної ядерної трагедії, - це катастрофа, що зруйнувала старий світ і старі уклади життя. Вона дала тріщину берлінському муру, поклала край існуванню Радянського союзу.

Проте основним пунктом дослідження Александра Кратохвіля була відома комп’ютерна гра Stalker, в якій всі дії відбуваються в Зоні відчуження. На його думку, ця гра покликана пробудити інтерес до Чорнобиля у молодого покоління і не дати цій трагедії впасти у небуття. За отруєним середовищем стояло «отруєне» суспільство Радянського союзу. До цього підводить мораль гри: при кількох можливих закінченнях, передбачається лише один «геппі енд» - коли герой потрапляє в четвертий реактор ЧАЕС і, знищуючи там усе, таким чином звільняється від «ядерного» минулого. Далі герой переноситься на чистий зелений луг, який начебто утворився на місці атомної станції і каже сам собі: «Мені це вдалося».

Після двох доповідей відбулася літературознавча дискусія, в якій присутніх цікавило те, як довго травма затримується в наших історіях, чи можливо її перебороти і чи можливо трактування цих трагедій перевести в іншу площину – гри, жарту, комічної історії та ін.

На підсумок варто сказати одне: яка б травма нас не торкнулася – персональна чи національна, з точки зору психології, - не важливо, що з нами сталося, важливо, що ми з цим досвідом зробимо.

 

Текст: Хоманчук Надія

Новини

Опитування про життя під час актуальної епідемії

Опитування про життя під час актуальної епідемії

Актуальний кризовий стан сильно впливає на життя наших країн, громад і кожного з нас особисто. Ми в УВУ хочемо дізнатись, як пандемія коронавірусу впливає саме на Вас.
Важливе повідомлення!

Важливе повідомлення!

З огляду на застереження та звернення місцевої і федеральної влади щодо епідеміологічного становища, УВУ зачинений для усіх відвідувачів з понеділка 16 березня до вівторка 2 червня 2020 р.
Великодні вітання

Великодні вітання

Великодні вітання від Ректора УВУ
Завершення Зимової школи «Україна 2020»

Завершення Зимової школи «Україна 2020»

13 березня завершилась щорічна Зимова Школа. Цьогоріч УВУ приймав учасників з університетів Німеччини, України та Грузії. Наші лектори та партнери з Університету Людвіга-Максиміліана, Університету Реґенсбурґа, Ляйбніц-Інституту східних та південно-східних європейських досліджень доклали великих зусиль, щоб захід відбувся на найвищому рівні.