Мирослав Скорик, 1938 - 2020

Поділитися
Мирослав Скорик, 1938 - 2020

Ділимося сумною вісткою, що 1 червня помер в Києві видатний композитор, диригент, музикознавець і професор УВУ, Мирослав Скорик. Університетська родина УВУ висловлює щирі слова співчуття дружині Адріані, родині, друзям і колегам з приводу його смерті. Світла пам'ять про Мирослава Скорика назавжди збережеться у наших серцях.

Проф. Аделіна Єфіменко і д-р Адріян Бриттан діляться спогадами про цього видатного митця:

Мирослав Скорик – видатний український композитор, професор Українського Вільного Університету – назавжди у нашій пам’яті (1938-2020)

1 червня, на 82-му році життя відійшов у засвіти видатний український композитор і професор-гість Українського Вільного Університету Мирослав Скорик – Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалер ордена «Знак Пошани», нагороджений орденом «За заслуги» I, II, III ступенів, член Академії мистецтв України.

Мирослав Скорик належав до покоління шістдесятників. На Заході період «хрущовської відлиги», відомий під терміном «десталінізації» знаменував у ті часи надію на тривалий процес політичних, економічних і соціальних реформ. Для молодого митця ці роки означали активне творче відродження української музичної культури, яке, на жаль, не довго тривало. Але вибір новітніх стильових засобів, захоплення радикалізмом авангардних пошуків, експерименти «нової фольклорної хвилі» сформували у свідомості західноукраїнського композитора відчуття індивідуальної стильової ідентичності.

Мирослав Скорик як один із найяскравіших представників сучасного покоління українських композиторів був почесним гостем Українського Вільного університету (УВУ) під час проведення фестивалю «Гуцульський тиждень в Мюнхені» у березні 2017 року.

У дні фестивалю «Дух гуцулів – містичного гірського народу українських Карпат» у Мюнхені виконувалася Сюїта для симфонічного оркестру «Гуцульський триптих» і демонструвався кінофільм «Тіні забутих предків» за повістю видатного українського письменника Михайла Коцюбинського (1864-1913). Неповторність професійної обробки фольклорних джерел Гуцульщини Мирослава Скорика, з дитинства пов’язаного з гуцульським краєм, знаменували для України цілу епоху боротьби за ствердження національної ідентичності. Разом з геніальним українським режисером вірменського походження Сергієм Параджановим (1924-1990) композитор також винайшов новітню модель українського «поетичного кіно», яка до сьогоднішнього дня залишається неперевершеною.

Фестиваль «Дух гуцулів – містичного гірського народу українських Карпат» став для німецької аудиторії відкриттям видатного українського генія – українського європейця, у творчості якого інноваційний раритетний симбіоз фольклорної і професійної музичних традицій досі не має рівних. Творчість видатного композитора, культурного діяча, педагога, автора музики різних форм і жанрів від інструментальних мініатюр і концертів до масштабних симфонічних полотен, від джазу і кіно-музики до опери і надалі подорожуватиме країнами Європи, США, Канади, Австралії.

Мирослав Скорик завжди залишається у нашій пам’яті як великий митець, осяяний творчим генієм. Магічні спалахи його творчої енергії і надалі будуть надихати і виховувати майбутні покоління талановитих українських митців.

Проф. Аделіна Єфіменко

Кілька років тому, коли гостював в Україні, я востаннє відвідав із Мирославом Скориком львівську квартиру композитора. Він захотів переглянути відео першої в Україні постановки творів Джакомо Пуччіні – «Сестра Анджеліка» та «Джанні Скіккі», які я організовував та диригував у Дніпровському оперному театрі. Їх виконували у моєму авторському українському перекладі.

Я чекав з нетерпінням нашої наступної зустрічі, бо назавжди залишився вдячним Мирославу за те, що першочергово порекомендував мене на місце диригента у Львівську філармонію в 1992 році. Участь у тій першій постановці надала мені инші можливості диригувати не лише в Філармонії, але й також у Львівській та Одеській операх, а нещодавно ще й у Дніпровській.

При розмові про згадані постановки Пуччіні, Мирослав дістав для нас покуштувати баночку маринованих гірських грибів. Я задумався над тим, що світової слави композитор, автор численних книг про сучасні гармонії акордів, зараз гордо пропонує мені гриби, які він власноручно збирав у своїх любих карпатських лісах.

Мирослав розповів, як сам збирав їх під час прогулянки по горах. Я завжди знав, що він відчуває особливий сентимент до гуцулів; багато з його найкращих музичних композицій, таких як «Карпатський концерт для великого оркестру», виникли внаслідок його захоплення екзотичними відтінками гуцульських мелодій. Перше міжнародне визнання прийшло до нього після блискучої і оригінальної музики для фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» – музики, що пробуджувала первісні звуки трембіти, цимбал, дримби, а окрім ліричних мелодій, також дикі гуцульські танки.

Раніше він розповів мені, що він двоюрідним онуком видатної оперної співачки Соломії Крушельницької, яка з тріумфом виступила в успішній прем’єрі «Мадами Баттерфлай» Пуччіні.  І навіть одна з його останніх композицій – балет «Повернення Баттерфлай», була присвячена пам’яті Соломії, включаючи найвидатніші твори, які вона виконувала за свою блискучу кар’єру.

Ця підкорювачка найвидатніших світових оперних театрів, що ділила сцену з передовими зірками свого сьогодення, завжди включала у свої сольні концерти українські пісні, дорогі її серцю. Соломія присвятила свої останні роки у Львові вихованню нового покоління українських співаків, яким вона передала свій досвід та знання.

Як і його безсмертна родичка, Мирослав прожив своє життя з пристрастю до музики і до своєї батьківщини. Окрім популяризації української музики по всьому світу, так само, як Соломія, він присвятив велику частину свого часу навчанню студентів.

Я завжди був вражений його почуттям гумору, простодушністю та чесністю. Пригадую, як одного разу ми обговорювали твердження Антоніна Дворжака після його призначення першим президентом новоствореної Американської музичної консерваторії. Він стверджував, що «американським композиторам варто брати за основу своєї музики народні пісні корінних американців, індіанську музику та негритянські ліричні пісні». Мирослав відповів на те: «А наскільки невичерпно багата є наша скарбниця українських пісень та мелодій!», після чого він почав проводити паралелі між Антоніном Дворжаком та своїм шанованим учителем Станіславом Людкевичем.

Мирослав Скорик був одним з тих небагатьох композиторів, які залишалися популярними як серед виконавців та критиків, так і серед слухацької авдиторії та звичайної громадськости. Він почувався комфортно в більшості складних сучасних стилів і в той же час міг вдало інтегрувати легкий джазовий мотив у свої композиції. Можливо саме тому авдиторія зажди щиро реагувала на його творіння – від ліричної «Мелодії» до масштабної опери-ораторії «Мойсей» за твором Івана Франка. Коли я диригував у Філармонії Сеула, я з впевненістю додав до програми оркестрову композицію його відомої «мелодії». Корейська публіка сприйняла її так само з захватом, як і українська.

Мирослав Скорик залишив цьому світові величезне багатство пісень, камерної музики, балетів, саундтреків, композицій для великих оркестрів та концертів, що захоплюватимуть не одне покоління музичних поціновувачів.

Це було велика честь та радість знати його особисто.

Др. Адріян Бриттан.

[Науковим керівником Др.Бриттана в УВУ був Мирослав Скорик]

Фото: https://zaxid.net/pomer_miroslav_skorik_n1503032

Новини

Вітання з Днем Незалежності!

Вітання з Днем Незалежності!

Пані Ректор і пані Канцлер вітають Україну з Днем Незалежності!
Людина пограниччa. В пам'ять Богдана Осадчука

Людина пограниччa. В пам'ять Богдана Осадчука

У серпні 2020 року виповнюється 100 років з дня народження колишнього професора та проректора УВУ Богдана Осадчука. В честь цієї дати до Вашої уваги подаємо статтю, присвячену століттю публіциста.
Закінчення Літнього семестру 2020

Закінчення Літнього семестру 2020

Минулого тижня в УВУ закінчився літній семестр 2020, який проходив для усіх нас в абсолютно новому форматі.
Важливе повідомлення!

Важливе повідомлення!

З огляду на застереження та звернення місцевої і федеральної влади щодо епідеміологічного становища, УВУ зачинений для усіх відвідувачів з понеділка 16 березня до понеділка 31 серпня 2020 р.