Шевченківська академія з нагоди вшанування 202-ї річниці від дня народження поета

Поділитися
Шевченківська академія з нагоди вшанування 202-ї річниці від дня народження поета

11 березня 2016 р. в Українському вільному університеті в Мюнхені відбулася Шевченківська академія з нагоди вшанування 202-ї річниці від дня народження поета, у рамках якої відбулася доповідь Олени Федорук, відомого мистецтвознавця, арт-критика, поетеси та завідувачки відділу графіки Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові на тему «Художня творчість Тараса Шевченка».

Святкову академію відкрив маг. Андрій Довганюк, канцлер УВУ, який привітавши численних гостей вечора (Вадима Костюка, Генерального консула України в Мюнхені, українську громаду Мюнхена, студентів і професорів УВУ, представників українських і чужоземних установ) наголосив на тому, що Олена Федорук є одним із найбільш компетентних дослідників художньої творчості Тараса Шевченка в Україні.

Із роковинами Тараса Шевченка гостей вечора також привітав Вадим Костюк, Генеральний консул України в Мюнхені, який зауважив, що постать Тараса Шевченка як найбільшого національного поета є актуальною у будь-який час. Поет є уособленням духу народу, який гармонійно поєднуючись з душею та тілом творить сильну та незалежну націю, нарід. Він зокрема наголосив на тому, що т.зв. душею України є герої Небесної сотні, які мужньо боровшись за «Нову Україну» віддали своє життя на Майдані у 2013 році.

 

32

 

Головну доповідь вечора «Художня творчість Тараса Шевченка» виголосила Олена Федорук. У своєму виступі вона наголосила на тому, що рецепція творчости Тараса Шевченка з огляду часу щоразу відкривається новими гранями, зазнає нових, модерних трактувань, На її думку, матриця Шевченкового світогляду лежить не так у сфері історичної епохи, як у сфері національного духу. «Вихідець з нутра народної стихії піднявся до професійних вершин одразу у двох визначальних для будь-якої культури напрямках – образотворчому мистецтві і літературі». Олена Федорук підкреслила, що творчість Шевченка є виразно автобіографічна, розуміючи під поняттям «автобіографічність» не стільки безпосереднє віддзеркалення у творі власного життя, а більше вираження закодованого у підтекст «я», що його можна виявити, досліджуючи прихований психологічний зміст. Варто наголосити на тому, що у ХХІ ст. психологія творчості мистця стала обов’язковим інструментом для розуміння багатьох суспільно-культурних процесів. «Універсалізм і синтетичність світогляду Шевченка зумовлені інтеграцією елементів картин світу різних субкультур тодішнього імперії і є одним із проявів національного характеру». Відтак Олена Федорук, зауваживши, що в короткій доповіді неможливо охопити всю систему різноманітних концептів творчості Шевченка, зупинилася лише на основних. Тарас Шевченко – бутівник-револіціонер, авангардист свого часу як і у образотворчому мистецтві так і у літературі, який відійшовши від «закостенілого академізму»  до мистецького реалізму, на думку історика мистецтва початку ХХ ст. М. Голубця: «першим завдав смертельний удар малярському академізмові… один з перших  в Європі повернув малярство на нові шляхи…» З огляду часу Шевченко сприймався як зачинатель певного кола нових «т.зв. низьких» тем: це сюжети з національної історії, побутові сцени з сільського життя, що відображають народні звичаї чи традиції, поетичне зображення природи. Фактично ізольований, особливо на засланні, від європейських мистецьких центрів, він провадив ту саму лінію в жанрових композиціях, що відтворювала поезію буденності та концепцію пленеру, як це робили митці в Барбізоні, він руйнував жанрові межі, врешті, його пластичні пейзажі (гіпотипозиси) дуже близькі до французького, бельгійського, німецького мистецтва тієї пори. Оригінальним є те, що у Шевченка мистецькі теми підтримувалися поетичними і навпаки, при тому основною була його громадянська позиція, виявлена в ідеї національного відродження, акцентована в «Живописній Україні», фольклорних записах, акварелях і рисунках 1845-1847 рр., серії «Блудний син», вони стали вибуховим матеріалом у реакційній імперській атмосфері і врешті спричинилися до багатолітнього заслання з забороною писати і малювати. Формально вважалося, що Шевченко засуджений за політичну діяльність у Кирило-мефодіївському братстві та крамольні вірші, але, зрозуміло, що  Двір, зацікавлений у талановитих мистцях, у своїй забороні малювати чітко дав зрозуміти, що Шевченко-художник ідеологічно конфронтує з владою. Стає зрозумілим, що саме національна самоіндитифікація це вже пряма загроза імперській системі.

Доповідачка зауважила, що образотворчу і поетичну творчість Шевченка доцільно розглядати через концептуалізм як знакову систему і метод. Глибокий символізм є однією з головних характерних рис творчості Шевченка. Наприклад, зображення міфологізованого у народній творчості козака Мамая та парадоксальне співставлення непорочності і покритки у постаті Катерини. Олена Федорук наголосила на тому, що за життя Шевченко зазнав найвищого поціновування саме як офортист. Його вдостоїли звання академіка за успіхи у гравіюванні, а сучасники називали його руським Рембрандтом, який був геніальним трансформатором і винахідником у мистецтві гравюри. Вплив Рембранта особливо відчутний у Шевченка в жанрі автопортрету, який обидва художники наповнили глибоким психологізмом. Отож, вихованцеві імператорської Академії мистецтв, академіку гравюри вдалося не тільки здобути визнання найбільш знаменитих сучасників, але й подолати класицистичні канони, заглибитись у світ суспільних, національних реалій. Своєю творчою працею він вказав нові шляхи розвитку українського образотворчого мистецтва.

Мистецьке обрамлення вечора здійснила Ганна Макогон, магістрантка УВУ у виконанні якої прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка: «Зоре моя вечірняя» та «Вітре буйний».

Шевченківська академія в Українському вільному університеті відбулася за сприянням Фундації УВУ в Нью-Йорку, Генерального консульства України в Мюнхені та Союзу українських студентів у Німеччині.

 

 

Новини

Важливе повідомлення!

Важливе повідомлення!

З огляду на застереження та звернення місцевої і федеральної влади щодо епідеміологічного становища, УВУ зачинений для усіх відвідувачів з понеділка 16 березня до понеділка 31 серпня 2020 р.
"Психологія стосунків чоловіків та жінок: партнерство чи суперництво?" Доповідь Лариси Дідковської

"Психологія стосунків чоловіків та жінок: партнерство чи суперництво?" Доповідь Лариси Дідковської

Пропонуємо для Вашої уваги відкритий майстер-клас проф. Лариси Дідковської - психологині, психотерапевтеси, декана Філософського факультету УВУ „Психологія стосунків чоловіків та жінок: партнерство чи суперництво?“
In memoriam. Мойсей Фішбейн

In memoriam. Мойсей Фішбейн

Мойсей Фішбейн – український поет еврейського походження, лавреат премії Василя Стуса, громадський та культурний діяч і щирий патріот України, який завжди стояв на сторожі української мови та культури. Україна завжди відчувала його підтримку і в словах, і в справах. Завдяки його невтомній праці на перекладацькій ниві, українською мовою до нас заговорили твори Пауля Целяна, Райнера Марії Рільке, Гайнріха Гайне та Шарля Бодлера.
Семінар проф. Аделіни Єфіменко «Сакральна музика ХХ ст.» з Софією Соловій

Семінар проф. Аделіни Єфіменко «Сакральна музика ХХ ст.» з Софією Соловій

На останню лекцію курсу "Сакральна музика ХХ ст." проф. Єфіменко запросила українську співачку світової слави Софію Соловій і вона люб'язно погодилася. Під час карантину вона перебуває у Львові і виступала у важливому для всіх нас і для Європи філармонійному концерті. Концерти до Дня Європи проходили лише у Берліні (дир. Кирило Петренко) і у Львові (дир. Володимир Сивохіп).