Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

Поділитися
Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

14 листопада 2018 року в приміщенні Українського Вільного Університету відбулася доповідь «Який він насправді Південь в історії України?» пана Олександра Галенка, історика-тюрколога, керівника центру дослідження цивілізацій Причорномор´я при Інституті історії України Національної академії наук України, викладача НУ Києво-Могилянська академія, співробітника музею мистецтв імені Ханенків.

Зі вступним словом виступила ректор УВУ Марія Пришляк, яка привітала доповідача, українську громаду Мюнхена, професорів і студентів УВУ.

greetings-speech

Пан Олександр Галенко розпочав свою доповідь з аналізу актуальних подій в Україні, а саме війни на Донбасі та анексії Криму. Він наголосив на тому, що війну з агресором першими програли історики, котрі неправильно зафарбували карту України після проголошення Незалежності, не включивши до неї Півдня, який займає таке вагоме місце у нашій історії. Пан Галенко запропонував переосмислити історію України та роль Півдня на базі доступних знань зі світової історії, а також результатів власних досліджень. Виокремивши у своїй доповіді два невідомих: що таке Південь та історія України, він посилається на проф. Омеляна Пріцака, стверджуючи, що Україна тривалий час виступала у ролі наукової абстракції, карти якої позначали її водночас кількома назвами: Україна, Русь, Малоросія і т.д. Особливе місце тут відіграє поняття історичного часу, який засвідчують  визначальні для кожної культури джерела. 

halenko

Дослідник  наголосив на тому, що після проголошення Незалежності України у 1991 році, українська історія перейшла у роль суб‘єкта. Українці врешті-решт знайшли собі місце у світовій історії. У зв’язку з цим, Олександр Галенко запропонував цілком інший підхід до історії України, яка, на його думку, починається не з Київської Русі, як це прийнято вважати, а значно раніше – на Півдні, 6 ст. до н.е, коли там існували грецькі колонії. Доповідач наголосив на вагомому значенні Євразійського степу та сусідства греків із скіфами-кочівнками для історії нашої держави. Важливо звернути увагу на тогочасну культурну однорідність степу. Знайдені кам’яні пам’ятки по всій його території схожі між собою - від кам‘яних статуй половецьких баб до монгольських скульптур. На підставі цього можна зробити висновок, що історію України формували цивілізаційні взаємодії. Це історія людського суспільства на території Української держави, утвореної 1991 року, а не історія українського народу. Це історія про перехрестя цивілізацій.

Акцентуючи на цивілізаційних взаємовпливах, доповідач розповів присутнім, як вдалося нашим далеким предкам слов‘янам опанувати степову зону та інтегруватися в неї. Особливе місце він відвів козакам, які підкорили Південь за допомогою вогнепальної зброї. Козаки поєднали у собі європейські (наприклад, вогнепальна зброя) та турецько-кочові впливи (акробатична їзда верхи на конях).

helmet

Впливи Півдня на українську культуру, на думку Олександра Галенка, можна побачити на прикладі великої кількості тюркізмів, які увійшли в нашу мову (майдан, отаман, чабан, Кочубей і т.д.). Навіть деякі українські прізвища зазнали турецьких впливів. Вищевказані приклади яскраво висвітлені у вірші Павла Тичини, написаного 1919 року:

На майдані коло церкви

Рволюція іде.

Хай чабан,- усі гукнули,-

За отамана буде!

Чи була б Україна в наш час суверенною і чи б існувала вона взагалі на карті світу, не підкоривши своєчасно Південь? - це питання ставить доповідач перед собою та публікою. Швидше за все, що ні.

Тому українським історикам та й взагалі усім українцям варто переосмислити роль цієї частини України, не лише, аби краще зрозуміти історію, але й для відновлення миру в нашій державі.

Вероніка Скіп

 

Доповідь Юрія-Григорія Грабовича „Становлення Т. Г. Шевченка як національного поета: творчість і рецепція“

Доповідь Юрія-Григорія Грабовича „Становлення Т. Г. Шевченка як національного поета: творчість і рецепція“

"Він писав те, про що небезпечно було навіть думати" - Юрій-Григорій Грабович розкрив глибоку сутність Шевченкового слова для публіки Українського Вільного Університету.
Концерт "Фортепіанна творчість галицьких композиторів: С.Людкевича, Н.Нижанківського, М.Колесси, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, О.Козаренка"

Концерт "Фортепіанна творчість галицьких композиторів: С.Людкевича, Н.Нижанківського, М.Колесси, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, О.Козаренка"

7 лютого 2019 року гостинна зала Українського Вільного Університету відчинила свої двері для усіх охочих послухати твори галицьких композиторів у виконанні неперевершених піаністів Олександра Козаренка та Оксани Рапіти.
Донбас: «врятувати, не можна відрубати» чи «врятувати не можна, відрубати»

Донбас: «врятувати, не можна відрубати» чи «врятувати не можна, відрубати»

Для нашої перемоги дуже важливо знати, за кого й за що воює Україна, тому що правильно поставлена кома у словосполученні "врятувати не можна відрубати" буде формувати політичні, соціальні й символічні обрії України як держави й українців як політичної нації.
Зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен

Зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен

28 ciчня 2019 р. у старій ратуші відбулася річна зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен (Migrationsbeirat München), в якій брали участь бургомістр Крістін Штробл  і голови різних емігрантських організацій. На фотографії  справа наліво: канцлер УВУ Др. Євгенія Кізер, Ректор УВУ Проф. Марія Пришляк, Докторант УВУ і обраний член Ради Мігрантів Мюнхена, Ольга Дуб-Бюссеншютт, і члени міської ради пані Александра Ґассманн, Ульріка Ґрімм і Доротея Віпке.