Голодомор в Україні (1932-1933): правові аспекти

Поділитися
Голодомор в Україні (1932-1933): правові аспекти

5 жовтня 2016 року в приміщенні Українського вільного університету відбулася доповідь «Голодомор в Україні (1932-1933): правові аспекти» д-ра Аскольда Лозинського, юриста, громадського діяча, голови Фундації УВУ у Нью-Йорку, президента Світового конгресу українців (1998-2008), колишнього віце-президента українського конгресового Комітету в Америці.

Зі вступним словом виступила ректор УВУ проф. Марія Пришляк, яка привітала українську громаду Мюнхена, професорів і студентів УВУ. Пані Ректор висловила щирі слова подяки д-ру Лозинському за оборону та представлення питань і проблем України на світовій платформі та за цінну і тісну співпрацю з Українським Вільним Університетом зазначивши, що «родинна історія д-ра Лозинськго також пов’язана з УВУ, оскільки його батько та вуйко тут навчалися».

 

4

 

Розглядаючи Голодомор 1932-1933 у правовому вимірі Аскольд Лозинський зосередив свою увагу на трьох важливих аспектах цієї трагедії: Голодомор як геноцид, кількість жертв, Голодомор та інші геноциди українців ХХ ст. Чи ми сприймаємо Голодомор як частину одного великого геноциду? Чи ми сприймаємо Голодомор як геноцид окремо та інші геноциди українців ХХ ст. як геноциди?

Поняття геноциду Аскольд Лозинський розглядав в окресленні Конвенції Об’єднаних Націй з 1948 крізь призму двох аспектів: геноциду як явища, що може відбуватися у мирний та воєнний час та геноциду як намагання знищити певну групу під національною, етнічною, расовою чи релігійною ознакою: «інтенція Голодомору полягала у знищенні українського селянства, українських хліборобів, які були «душею» та «коренем» української нації. Знищивши інтелігенцію, духовенство, українське селянство та заселишши на їхнє місце росіян імперіялістам легко вдалося перебрати історію України, а зокрема Київсьої Русі та у такий спосіб насаджувати теорії та ідеї «русского мира» та «братніх народів».

Заторкнувши питання кількості жертв під час Голодомору д-р. Лозинський наголосив на тому, що «радянськими джерелами та статистикою у цьому питанні не потрібно послуговуватися, оскільки вони не є достовірними та намагаються приховати і зменшити кількість жертв. Також важливо взяти до уваги міграційні процеси, оскільки кордони з січня 1933 року в УРСР та на Кубані були закритими. Окрім цього, народжуваність і смертність під час Голодомору не реєструвалася, що значно збільшує кількість жертв. Тому у питанні кількості жертв під час Голодомору потрібно послуговуватися іншими джерелами – переписом сільського та загального населення в УРСР з 1926 року та документами про кількість населення (сільського та загального) в жовтні 1932 та в січні 1933. Користуючись цими документами, можна ствердити, що кількість жертв лише в Україні становить 6,7 млн. Враховуючи народжуваність та українців поза межами України можна ствердити, що українське село втратило 7,5 млн. з січня 1932 до січня 1937. Варто також наголосити на тому, що перепис населення був заборонений Сталіном з 1937 року, оскільки в ньому спостерігається різкий спад населення, зокрема у селах, де жили переважно українці, оскільки міста були багатонаціональними».

Розглядаючи Голодомор та геноциди українців у ХХ ст. крізь призму статистики Рафаїла Лемкіна та Нормана Дейвіса д-р. Лозинський зауважив, що «з кінця 1920-х до кінця 1940-х в наслідок геноциду (Голодомору, нищення української інтелігенції, духовенства та українців Галичини) українців загинуло 20 млн.... Це величезна трагедія, яку ми не маємо права забути та яка дає нам можливість задуватись над тим ким ми є сьогодні і чому так живемо».

 

Новини

Інтерв'ю з д-р Мартою Барандій: Про проекти, якими пишається, актуальні проблеми України, успіх і мотивацію та викладання в УВУ

Інтерв'ю з д-р Мартою Барандій: Про проекти, якими пишається, актуальні проблеми України, успіх і мотивацію та викладання в УВУ

Цікава і захоплююча розмова в Zoom з Мартою Барандій про проєкти, якими вона пишається, актуальні проблеми України, успіх і мотивацію та викладання в УВУ. Від себе лише додамо, що Марта Барандій надзвичайна особистість і вся наша команда надихнулася її ідеями, працюючи над цим відео.
Вихід в світ нової книги професора УВУ і федерального судді США Богдана Футея

Вихід в світ нової книги професора УВУ і федерального судді США Богдана Футея

Нещодавно фонди нашої бібліотеки збагатилися новою книгою Богдана Футея «Моя історія: досягнути недосяжну зірку». Це життєва історія самого автора, чиї родинні корені сягають містечка Бучач Тернопільської області.
Початок Зимового семестру 2020/2021 в УВУ

Початок Зимового семестру 2020/2021 в УВУ

Попри буремний час УВУ не припиняє своєї роботи, і вже 1жовтня Університет офіційно розпочав Зимовий навчальний семестр 2020/2021.
Забуті імена. Літературні поради проф. Миколи Мушинки для студентів УВУ

Забуті імена. Літературні поради проф. Миколи Мушинки для студентів УВУ

УВУ завжди радо ділиться досягненнями наших викладачів в їх науковій та професійній діяльності. Тому, пропонуємо Вашій увазі дещо із наукових досягнень професора УВУ, д-ра філологічних наук, академіка НАН України із Пряшева (Словаччина) Миколи Мушинки. Ці праці допоможуть Вам краще орієнтуватися в дискурсі української науки в різних галузях.