Донбас: «врятувати, не можна відрубати» чи «врятувати не можна, відрубати»

Поділитися
Донбас: «врятувати, не можна відрубати» чи «врятувати не можна, відрубати»

Бувають в суспільному житті ситуації, коли розділові знаки відіграють вирішальну роль. У четвер 31 січня історикиня Олена Стяжкіна представила перед авдиторією Українського Вільного Університету доповідь, в основі якої лежить болюче для нас усіх питання: Донбас: “врятувати, не можна відрубати” чи “врятувати не можна, відрубати”?

Доповідь розпочалася вступним словом Ректора Українського Вільного Університету професора Марії Пришляк, яка звернула увагу на те, якою мірою питання про майбутнє Донбасу є пекучим і продовжує розколювати українців. Рішення України відрубати Донбас чи ні, повине бути вповні проінформованим рішенням. Однак, українці мало знайомі з історією Луганської та Донецької областей.

introduction

Далі слово перейняла професор Стяжкіна. Історикиня зауважила, як мало ми знаємо про “Донбас” та про історичне підґрунтя подій, що зараз там відбуваються. Завданням її доповіді було пояснити присутнім, за що воює Україна на сході. Оскільки доповідачка сама пережила всі події, що відбувалися у Донецьку впродовж 2014-2018 рр., пані Стяжкіна налогосила на тому, що їй важко залишатися об’єктивним та безпристрасним науковцем, коли мова йде також про її персональну історію. Але той факт, що дослідниця причетна до цих подій, лише додавав інтересу до глибшого сприйняття проблеми.

Професор Стяжкіна зосередила свою увагу, в першу чергу, на наративі війни. Наші визначення щодо війни на “Донбасі” змінювалися з року в рік: з “сепаратизму”, “новорóсії”, “донецьких терористів” у 2014 році, до “окупації”, “сєпарів” та “АТО” в 2016-му. Доповідачка дотримується тієї думки, що як ми назвемо окуповані території, так і буде розвиватися війна. Якщо ми запрезентуємо світу цю ситуацію, як місцевий конфлікт, то ніколи не доможемося від міжнародної спільноти визнати вторгнення Росії на наші території. Олена Стяжкіна виступає проти самого поняття “Донбас”, вважає його штучним, вигаданим Володимиром Леніним та вдало насадженим згодом Кремлем.

to defend donbas

Дослідниця навела статистичні дані різних років, що ілюструють свідомість населення так званого “Донбасу”. Після “референдуму” в Криму в Донецьку було проведено опитування “Де б ви хотіли жити завтра?”, на що 65,7% відповіли - В Україні, 18% - в Росії, 9% - в СРСР, 4,7% - в ДНР. Пані Стяжкіна оцінює такі результати як досить позитивні для України, але звертає увагу на 9% тих, які все ще мріють про повернення СРСР. Такі показники ілюструють, що ментальні кордони таки існують в головах людей і такому важко зарадити.

Історикиня зауважує, що східні регіони України ніколи не тяжіли до Росії, а швидше до автономії та анархії. Як доказ Олена Стяжкіна наводить історичнe статиcтикe з кінця ХІХ ст. до 90-х рр. ХХ ст, згідно з якими в різні часи частка українського населення складала від 72 до 63%. Та соціологічні опитування 2017 року показали, що лише 42% населення Донецької області ідентифікують себе як українці. Що ж стало причиною такого значного зниження? На початку ХХ ст. східні області України привели на світ багатьох воїнів та громадських діячів УНР. Після поразки Української революції більшість з них або була страчена, або мігрувала за кордон. Тим не менше, під час колективізації 20-х років населення “Донбасу” знайшло в собі сили проявити потужню непокору радянському режимові, за що поплатилося чистками та голодомором (голодувало бл. 500 000 осіб). І нарешті у буремні 60-ті роки ХХ ст. донецька та луганська земля дали Україні таких борців за людські права, як В.Стус, І.Дзюба, М.Світличний та ін.

unknown donbas

Найбільш загрозливою цій історичній пам’яті, на думку доповідачки, виглядає “небезпека ейфорійної амнезії”. Це візуальні образи, які створюють ефект бутафорії, міфів про неймовірно високу явку електорату на “референдум” 11 травня, про залюднену площу на параді з полонених до Дня Незалежності та ін. Всі ці постановки та ретельно продумані сценарії допомають витворити “міф про Донбас”, який давно нав’язує нам Кремль. При чому він розроблений так майстерно, що самі мешканці Донецької, Луганської областей та й решта України купуються на нього. “Донбас не почули”, “Донбас годує всю країну”, “Донбас - споконвічно російська земля”, “на Донбасі нема українців” та інші кліше, якими нас годували російські та й почасти й українські ЗМІ, надовго в’їлися у нашу свідомість.

Підводячи підсумки, Олена Стяжкіна зауважила, що проукраїнська позиція на визволених територіях значно посилилася. Проте над цілковитим примиренням ще потрібно довго і зосереджено працювати, лиш держава має знайти в собі на це бажання і сили. Донбас врятувати можна. А можна і відрубати. І тільки від нас залежить, де поставити кому.

Концерт "Фортепіанна творчість галицьких композиторів: С.Людкевича, Н.Нижанківського, М.Колесси, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, О.Козаренка"

Концерт "Фортепіанна творчість галицьких композиторів: С.Людкевича, Н.Нижанківського, М.Колесси, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, О.Козаренка"

7 лютого 2019 року гостинна зала Українського Вільного Університету відчинила свої двері для усіх охочих послухати твори галицьких композиторів у виконанні неперевершених піаністів Олександра Козаренка та Оксани Рапіти.
Зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен

Зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен

28 ciчня 2019 р. у старій ратуші відбулася річна зустріч з Міграційною Радою міста Мюнхен (Migrationsbeirat München), в якій брали участь бургомістр Крістін Штробл  і голови різних емігрантських організацій. На фотографії  справа наліво: канцлер УВУ Др. Євгенія Кізер, Ректор УВУ Проф. Марія Пришляк, Докторант УВУ і обраний член Ради Мігрантів Мюнхена, Ольга Дуб-Бюссеншютт, і члени міської ради пані Александра Ґассманн, Ульріка Ґрімм і Доротея Віпке.
Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

Під романтичною назвою Дикого Поля українці звикли ховати своє незнання минулого Українського степу та взагалі Півдня країни. Замість мудрувань, чому так сталося і хто винен, лектор пропонує переосмислити роль Півдня на підставі доступних знань світової історії, а також результатів власних досліджень.
Конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні”

Конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні”

8 червня 2018р. у Києві відбулася конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні” за програмовим плануванням Українського Вільного Університету і співпрацею з Університетом Людвіґа-Максіміліана та Програми USAID «Нове правосуддя».