19 листопада на проєкті Амбасади українських сенсів УВУ мав честь представити сенсотворицю – нашу ректорку, професорку Ларису Дідковську.
Її глибока й емоційна лекція на тему «Родина і друзі між світами: як зберегти стосунки» стала справжнім бальзамом і водночас потужним закликом до усвідомлення тих глибинних змін, які відбуваються з нами та нашими родинами.
-Війна як Катастрофа Зв’язків і Джекпот Трансформацій
Професорка Лариса Дідковська наголосила, що екстремальні обставини війни призвели до глибинних трансформацій у родинних зв’язках. Ми жили своїм мирним життям, але тепер були змушені рятуватись: втікати, шукати нових домівок, витримувати окупацію.
«Війна як катастрофа зв’язків. Тому що війна як та травма, яка ще більше 100 років тому була названа відомим нашим хірургом Пироговим… травматичною епідемією. Масове зараження травматичним досвідом», – зазначила Лариса Дідковська.
Вона підкреслила, що війна і еміграція входять до п’ятірки найбільш травматичних подій у житті людини. Сьогодні ми маємо «трохи дивний джекпот» – поєднання цих двох випробувань. Але це не вирок! Навпаки, це шлях до посттравматичного зростання (traumatic growth), збільшення нашої життєстійкості та резонантності.
-Нова Родина: Дистанція, Ролі та Випробування на Благополуччя
Війна розколола сім’ї: хтось на фронті, хтось в еміграції, хтось втратив рідну домівку або члена родини. Ці обставини – маркер, який перевіряє сім’ю на її благополучність.
✓Партнерські стосунки: Відстань і розлука можуть стати як неподоланною перешкодою, що розсварить партнерів, так і моментом справжнього випробування на міцність.
✓Батьківсько-дитячі стосунки: Втрата щоденного контакту призводить до пошуку нових способів турботи (вечірні казки з окопу, онлайн-спілкування). Діти часто швидше дорослішають – це «діти війни» з іншим психологічним віком, які вчилися мовчати в підвалах і бачили жахи.
✓Жіноче лідерство: Жінка стає керівницею, перекладачкою, захисницею, воїном. Чоловік на фронті, у свою чергу, переживає переоцінку маскулінності – від сили до турботи, шукаючи можливість для окситоцинової прив’язаності (звідси й багато тварин на позиціях).
Професорка Дідковська назвала три ключові чинники сімейного благополуччя за американськими дослідженнями:
-Відданість
-Кількість часу, який сім’я проводить у спільній діяльності (навіть онлайн-ритуали: чай в Zoom, спільний перегляд мемів)
-Взаєморозуміння (намагання зрозуміти іншого, а не нав’язувати свою версію життя).
-Не Розщеплювати Світ: Шлях до Зцілення та Нової Родинності
Найголовніше завдання невизначеного часу – не розщеплювати світ, не займатися протиставленням: «ті, хто виїхав, і ті, хто залишився», «ті, хто на фронті, і ті, хто у тилу».
«Фронт у кожного свій. І жінка з дітьми, яка є в еміграції, це також і фронт, тому що вона рятує потомків того, хто бореться… вона формувальниця майбутнього української нації».
-Що робити, щоб зберегти зв’язки?
✓Гнучкість та Адаптивність: Родина має бути гнучкою, як сейсмостійка конструкція, а не ригідним бункером. Гнучкість – ключове слово.
✓Родинна Пам’ять: Важливо говорити про травматичний досвід адекватно, без демонізації чи замовчування. Кожен епізод має зайняти своє місце у життєвій історії, інакше в уяві нащадків виникне небезпечна порожнеча.
✓Нові Ритуали: Залучати до ритуалів пам’яті загиблих героїв (тарілки, згадування, фотографії) – це предмет гордості і джерело сили.
Професорка Дідковська підсумувала: «Ми будуємо інше уявлення про родинність, засноване на емпатії, розділеній відповідальності і глибокій внутрішній близькості».
-Сім’я пережила ці випробування, але це дозволило побачити внутрішню життєстійкість і надійність. Наше завдання – не тільки зберегти зв’язки, а створити такі, які витримають будь-яку війну. Хай ваше коріння буде глибоким і міцним!
Доктор Лілія Бондаренко



