Сьогодні, у День української писемності та мови, спільнота Українського Вільного Університету в Мюнхені разом із мільйонами українців по всьому світу долучилася до написання 27-го Радіодиктанту національної єдності.
Цьогорічний щемливий і глибокий текст «Лист, який не закінчується» створив український письменник і військовослужбовець Артур Дронь. Його слова звучать як пристрасна заповідь для всіх, хто береже українське слово в будь-якій точці планети:
«Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях… Мова, направду, не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости».
Особливою складовою цьогорічної акції став важливий практичний внесок у захист України: написання диктанту було об’єднане зі спільним благодійним збором фонду «Повернись живим» під гаслом «Пиши своє! Збивай вороже!». Мета збору – проєкт «Дронопад», спрямований на забезпечення військовослужбовців та прикордонників засобами для збиття ворожих безпілотників на фронті та захисту нашого неба. Учасники заходу в УВУ мали змогу долучитися до цієї важливої ініціативи.
У стінах УВУ написання цього тексту стало не лише мовною традицією, а й виразною маніфестацією нашої суб’єктності, високої культури та громадянської свідомості.
Особливо проникливими та значущими були слова ректорки УВУ, професорки Лариси Дідковської (Лариса Дідковська):
«Вітаю всіх із цією дуже важливою і дуже потрібною подією! Вітаю з участю в демонстрації світові вікової історії нашої української ідентичності та нашого інтелекту. Ми – це не просто біженці чи жертви. Ні, ми – це університет, це інтелігенція, це вища освіта!
Найважливіше – бажаю вам і собі, щоб ми мали ще безліч можливостей демонструвати світовій спільноті свою національну ідентичність і громадянську свідомість. Дякуємо всім, хто пише цей диктант у різних куточках планети, усім людям, які ідентифікують себе з Україною та українською інтелігенцією, усім, хто демонструє світові наші цінності, нашу сутність і найважливіше – нашу незалежність, суверенність та демократичний вибір. Успіхів усім, хто тут, і всім, хто робить це по всій планеті. Дякуємо, що ми всі разом!»
Пліч-о-пліч із викладачами, студентами та всіма присутніми за університетську лаву сів Генеральний консул України в Мюнхені (Generalkonsulat der Ukraine in München) Юрій Никитюк (Yurii Nykytiuk), що підкреслило непорушне єднання української дипломатії, науки та громади за кордоном.
У часи випробувань рідне слово тримає нас і будує мости крізь будь-які відстані, як про це влучно написав Артур Дронь:
«Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас. І то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє… Якщо мова не підвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи. Я люблю тебе. Так є завжди».
Дякуємо кожному, хто сьогодні тримав ручку, виводив рідні літери та зберігав світло української культури разом із нами!
Автор допису: доктор УВУ Лілія Бондаренко
