Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

Поділитися
Доповідь Олександра Галенка "Який він насправді - Південь в історії України?"

14 листопада 2018 року в приміщенні Українського Вільного Університету відбулася доповідь «Який він насправді Південь в історії України?» пана Олександра Галенка, історика-тюрколога, керівника центру дослідження цивілізацій Причорномор´я при Інституті історії України Національної академії наук України, викладача НУ Києво-Могилянська академія, співробітника музею мистецтв імені Ханенків.

Зі вступним словом виступила ректор УВУ Марія Пришляк, яка привітала доповідача, українську громаду Мюнхена, професорів і студентів УВУ.

greetings-speech

Пан Олександр Галенко розпочав свою доповідь з аналізу актуальних подій в Україні, а саме війни на Донбасі та анексії Криму. Він наголосив на тому, що війну з агресором першими програли історики, котрі неправильно зафарбували карту України після проголошення Незалежності, не включивши до неї Півдня, який займає таке вагоме місце у нашій історії. Пан Галенко запропонував переосмислити історію України та роль Півдня на базі доступних знань зі світової історії, а також результатів власних досліджень. Виокремивши у своїй доповіді два невідомих: що таке Південь та історія України, він посилається на проф. Омеляна Пріцака, стверджуючи, що Україна тривалий час виступала у ролі наукової абстракції, карти якої позначали її водночас кількома назвами: Україна, Русь, Малоросія і т.д. Особливе місце тут відіграє поняття історичного часу, який засвідчують  визначальні для кожної культури джерела. 

halenko

Дослідник  наголосив на тому, що після проголошення Незалежності України у 1991 році, українська історія перейшла у роль суб‘єкта. Українці врешті-решт знайшли собі місце у світовій історії. У зв’язку з цим, Олександр Галенко запропонував цілком інший підхід до історії України, яка, на його думку, починається не з Київської Русі, як це прийнято вважати, а значно раніше – на Півдні, 6 ст. до н.е, коли там існували грецькі колонії. Доповідач наголосив на вагомому значенні Євразійського степу та сусідства греків із скіфами-кочівнками для історії нашої держави. Важливо звернути увагу на тогочасну культурну однорідність степу. Знайдені кам’яні пам’ятки по всій його території схожі між собою - від кам‘яних статуй половецьких баб до монгольських скульптур. На підставі цього можна зробити висновок, що історію України формували цивілізаційні взаємодії. Це історія людського суспільства на території Української держави, утвореної 1991 року, а не історія українського народу. Це історія про перехрестя цивілізацій.

Акцентуючи на цивілізаційних взаємовпливах, доповідач розповів присутнім, як вдалося нашим далеким предкам слов‘янам опанувати степову зону та інтегруватися в неї. Особливе місце він відвів козакам, які підкорили Південь за допомогою вогнепальної зброї. Козаки поєднали у собі європейські (наприклад, вогнепальна зброя) та турецько-кочові впливи (акробатична їзда верхи на конях).

helmet

Впливи Півдня на українську культуру, на думку Олександра Галенка, можна побачити на прикладі великої кількості тюркізмів, які увійшли в нашу мову (майдан, отаман, чабан, Кочубей і т.д.). Навіть деякі українські прізвища зазнали турецьких впливів. Вищевказані приклади яскраво висвітлені у вірші Павла Тичини, написаного 1919 року:

На майдані коло церкви

Рволюція іде.

Хай чабан,- усі гукнули,-

За отамана буде!

Чи була б Україна в наш час суверенною і чи б існувала вона взагалі на карті світу, не підкоривши своєчасно Південь? - це питання ставить доповідач перед собою та публікою. Швидше за все, що ні.

Тому українським історикам та й взагалі усім українцям варто переоосмислити роль цієї частини України, не лише, аби краще зрозуміти історію, але й для відновлення миру в нашій державі.

 

 

Конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні”

Конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні”

8 червня 2018р. у Києві відбулася конференція “Тлумачення і застосування принципу верховенства права у Європейському Союзі та Україні” за програмовим плануванням Українського Вільного Університету і співпрацею з Університетом Людвіґа-Максіміліана та Програми USAID «Нове правосуддя».
Конференція “Україна та Німеччина: міждержавні відносини в 1918 –1924 рр.”

Конференція “Україна та Німеччина: міждержавні відносини в 1918 –1924 рр.”

31 травня в Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ України розпочала свою роботу триденна Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю українсько-німецьких дипломатичних відносин, під назвою “Україна та Німеччина: міждержавні відносини в 1918 –1924 рр.”
Доповідь Марії Швед "Чи відповідає сучасна освіта на суспільні виклики?"

Доповідь Марії Швед "Чи відповідає сучасна освіта на суспільні виклики?"

ХХІ століття кидає нові, незнані досі, виклики сучасному суспільству. Соціум, в свою чергу, намагається адекватно реагувати на них у всіх сферах діяльності людини: техніці, науці, освіті. Сучасна освіта вимагає інших підходів та методів, ніж якихось 30 років тому. Та чи відповідає сучасна освіта в Україні на ті виклики, що кидає перед нею суспільство. Саме цій проблемі була присвячена доповідь проф. Марії Швед 17 травня 2018 року в Українському Вільному Університеті.
Відкриття фотовиставки «Діти у війні» в УВУ

Відкриття фотовиставки «Діти у війні» в УВУ

3 травня 2018 року в приміщенні Українського вільного університету відбулося відкриття фотовиставки «Діти у війні», присвяченої дітям, що переживають будні війни в зоні АТО. Виставка привертає увагу громадськості до дітей, які постійно перебувають на лінії вогню на найбільш постраждалих від бойових дій територіях Луганщини та Донеччини і потребують допомоги.