Ukrainische Freie Universität

Український Вільний Університет • Ukrainian Free University

Проф. Карл Шльоґель: «Україна має стати «сильною державою» в очах Європи»

Posted on 17/02/2017 by

Головним завданням України, на думку не тільки професора Шльоґеля, але й більшості учасників конференції «Східна політика Німеччини у Новій Європі» є формування нового образу «сильного гравця».Учасники панельних дискусій намагалися з’ясувати реалії та перспективи німецько-російських взаємин та стратегічні перспективи формування образу «сильної» і «слабкої» України для Німеччини зокрема та Європи – загалом. 

DSC16

Конференція ініційована Українським Вільним Університетом зібрала за круглим столом велику кількість теоретиків та практиків. Так, під час першого блоку «Німецько-російське питання як короткотривала чи довготривала стратегія» професор Ґвідо Гаусман зауважив, що, перш за все, німецько-російські взаємини потрібно аналізувати в контексті історичного минулого XIX-XX ст. Натомість, журналіст Борис Райтшустер зазначає, що в німецькому суспільстві відсутні достовірні знання про Росію, а тому виникає велике нерозуміння російської політики: «Некомпетентність та необізнаність проявляється як в політичних чи інтелектуальних колах, так і в засобах масової інформації. Проблема полягає в тому, що ті хто «розуміє» Путіна, насправді не знають російської мови, ніколи не бували в Росії», - пояснює Райтшустер, котрий тривалий час прожив у Москві, де працював головним редактором журналу «Фокус».

DSC5983

Аналізуючи німецько-російське питання посол Дітмар Штюдеман, який тривалий час працював у посольстві ФРН за часів Радянського союзу та в Росії, а згодом був послом Німеччини в Україні, наголошує на тому, що це питання є дуже провокативним з огляду історичного минулого, а особливо враховуючи німецьку інтерпретацію наслідків Другої Світової війни. Окрім цього, Дітмар Штюдеман зазначає: «Економічні чинники відіграють вирішальну роль. Тому рішення європейських країн щодо політики Росії розглядаються часто як «раціональність», саме крізь призму економіки».

DSC5963

Зосереджуючись на тезі «Putin verstehen und Russland verstehen» (Зрозуміти Путіна і Росію) політолог та історик д-р Андреас Умланд виокремив три важливі патологічні аспекти російської риторики: антиамериканізм, шовінізм та псевдоморалізм, які можуть і мають бути подолані за допомогою сильного нормативного підходу. Три інші важливі елементи у німецько-російському дискурсі: пацифізм, імперіалістичний підхід та європеїзм, на думку Андреаса Умланда можна подолати за допомогою аналітичного підходу.

DSC6007

Ще одним важливим аспектом, котрий необхідно враховувати, аналізуючи російське питання є пропаганда. Доктор Казімєрж Войчицкі наголосив на тому, що «Росія все ще намагається відновити свої імперські тенденції, які яскраво спостерігаються в культурному образі Росії як «великої держави та нації». Тому для Росії Україна не може існувати як окрема та самостійна держава, вона має бути надалі частиною «великої імперії», або в гіршому випадку поділеною на дві частини. При цьому російська інформаційна війна є дуже небезпечною силою. Росія інвестує мільйони доларів у російську пропаганду. В наших уявленнях Росія домінує у Східній Європі. Тому деколонізація є дуже важливим політичним підходом, який має бути реалізований».

DSC6192

Під час другої сесії «Стратегічні втілення сильної та слабкої України для Німеччини та Європи» не оминули проблем корупції в Україні, гальмування реформ та «слабкості» Європи у жорсткіших рішень щодо Росії. Доктор Андреас Умланд зауважив, що демократизація Східної Європи, яка просто не можлива без України, є запорукою не лише збереження європейських цінностей, але і засобом встановлення миру та безпеки для всієї Європи. Професор Карл Шльоґель наголосив на тому, що «Україна перебуває у хаосі через дестабілізацію в Європі. Тому важливим завданням для України є захистити свою держави та території. Також важливим завданням є створити образ «сильної держави» з багатою історією та культурною спадщиною в Європі. Для цього Україні, безперечно, потрібно дати час, проте Європа має також відстоювати і боротися за права України, а не залишатися осторонь». Професор Анджей Новак зауважив, що Україна потребує «адвокатів» в Європі, адже модернізація та успіх України є важливими для всієї Європи. Натомість, доктор Казімєж Войчицкі зауважив, що «Україна не потребує адвокатів, бо не має за що виправдовуватися, але потребує економічної та політичної підтримки».

DSC6209

У підсумку, Дітмар Штюдеманн зауважив, що Майдан є добрим прикладом того, що українці хочуть і можуть змінювати свою країну. Доктор Тарас Кузьо наголосив на тому, що для України головним має бути не лише питання територіальної цілісності, але також її національної ідентичності та культури. Феномен російськомовного українця Путін зрозуміти не може, тому Україна має докласти багато зусиль та ресурсів, щоб подолати мовний конфлікт. Розглядаючи питання майбутнього України, професор Анджей Новак наголосив на тому, що культурна політика має бути пріоритетом. Потрібно репрезентувати Україну, щоб Європа змогла краще зрозуміти її ідентичність. Професор Карл Шльоґель зазначив, що важливо абстагувати Україну від Росії та створити новий образ «української України».

DSC6240

Прес-служба УВУ