Ukrainische Freie Universität

Український Вільний Університет • Ukrainian Free University

Голодомор в Україні (1932-1933): правові аспекти

Posted on 05/10/2016 by

5 жовтня 2016 року в приміщенні Українського вільного університету відбулася доповідь «Голодомор в Україні (1932-1933): правові аспекти» д-ра Аскольда Лозинського, юриста, громадського діяча, голови Фундації УВУ у Нью-Йорку, президента Світового конгресу українців (1998-2008), колишнього віце-президента українського конгресового Комітету в Америці.

DSC15

Зі вступним словом виступила ректор УВУ проф. Марія Пришляк, яка привітала українську громаду Мюнхена, професорів і студентів УВУ. Пані Ректор висловила щирі слова подяки д-ру Лозинському за оборону та представлення питань і проблем України на світовій платформі та за цінну і тісну співпрацю з Українським Вільним Університетом зазначивши, що «родинна історія д-ра Лозинськго також пов’язана з УВУ, оскільки його батько та вуйко тут навчалися».

DSC4653

Розглядаючи Голодомор 1932-1933 у правовому вимірі Аскольд Лозинський зосередив свою увагу на трьох важливих аспектах цієї трагедії: Голодомор як геноцид, кількість жертв, Голодомор та інші геноциди українців ХХ ст. Чи ми сприймаємо Голодомор як частину одного великого геноциду? Чи ми сприймаємо Голодомор як геноцид окремо та інші геноциди українців ХХ ст. як геноциди?

DSC4675

Поняття геноциду Аскольд Лозинський розглядав в окресленні Конвенції Об’єднаних Націй з 1948 крізь призму двох аспектів: геноциду як явища, що може відбуватися у мирний та воєнний час та геноциду як намагання знищити певну групу під національною, етнічною, расовою чи релігійною ознакою: «інтенція Голодомору полягала у знищенні українського селянства, українських хліборобів, які були «душею» та «коренем» української нації. Знищивши інтелігенцію, духовенство, українське селянство та заселишши на їхнє місце росіян імперіялістам легко вдалося перебрати історію України, а зокрема Київсьої Русі та у такий спосіб насаджувати теорії та ідеї «русского мира» та «братніх народів».

DSC4692

Заторкнувши питання кількості жертв під час Голодомору д-р. Лозинський наголосив на тому, що «радянськими джерелами та статистикою у цьому питанні не потрібно послуговуватися, оскільки вони не є достовірними та намагаються приховати і зменшити кількість жертв. Також важливо взяти до уваги міграційні процеси, оскільки кордони з січня 1933 року в УРСР та на Кубані були закритими. Окрім цього, народжуваність і смертність під час Голодомору не реєструвалася, що значно збільшує кількість жертв. Тому у питанні кількості жертв під час Голодомору потрібно послуговуватися іншими джерелами – переписом сільського та загального населення в УРСР з 1926 року та документами про кількість населення (сільського та загального) в жовтні 1932 та в січні 1933. Користуючись цими документами, можна ствердити, що кількість жертв лише в Україні становить 6,7 млн. Враховуючи народжуваність та українців поза межами України можна ствердити, що українське село втратило 7,5 млн. з січня 1932 до січня 1937. Варто також наголосити на тому, що перепис населення був заборонений Сталіном з 1937 року, оскільки в ньому спостерігається різкий спад населення, зокрема у селах, де жили переважно українці, оскільки міста були багатонаціональними».

DSC4729

Розглядаючи Голодомор та геноциди українців у ХХ ст. крізь призму статистики Рафаїла Лемкіна та Нормана Дейвіса д-р. Лозинський зауважив, що «з кінця 1920-х до кінця 1940-х в наслідок геноциду (Голодомору, нищення української інтелігенції, духовенства та українців Галичини) українців загинуло 20 млн.... Це величезна трагедія, яку ми не маємо права забути та яка дає нам можливість задуватись над тим ким ми є сьогодні і чому так живемо».

Повідомлення підготувала:
Вероніка Скіп, докторантка УВУ